Одним із напрямків міжнародної діяльності України на світовому ринку енергоносіїв є зовнішня торгівля ресурсом природного газу. Його рух через державні кордони може відбуватися в двох напрямках: ввезення (імпорт) та вивезення (експорт).

На сьогоднішній день обсяг власного видобутку природного газу не дозволяє Україні бути енергетично незалежною державою. У зв’язку з цим має місце транспортування газу через українські кордони для потреб внутрішніх промислових та побутових споживачів. Якщо розглядати динаміку українського імпорту в категорії природного газу, стартуючи від 2006 року, то можна відслідкувати кількісні та структурні зміни (див.рис.1).

За підсумками 2006 року в Україну було імпортовано 50,221 млрд.куб.м. природного газу. Найбільшу питому вагу складає газ із Туркменістану (73%), на другому місці знаходяться газові надходження з Казахстану (12,6%), третім за обсягом став російський газ (8,4%), а найменше газу було завезено в Україну з Узбекистану (6%).

Подібний рейтинг із чотирьох країн-постачальників мав місце й 2007 року, коли обсяг імпорту склав 50,087 млрд.куб.м. Найбільша частка імпортованого газу припадає на Туркменістан (72%), друге місце займає Казахстан (15,4%), який збільшив обсяги імпорту природного газу в Україну на 21% порівняно з 2006 роком. Третє місце посідає Росія (8%), Узбекистан займає останнє місце в обсягах імпорту природного газу в Україну в 2007 році (4,6%).

У 2008 році обсяг проімпортованого природного газу зріс майже на 5% і склав 52,583 млрд.куб.м. Перше місце в рейтингу незмінно посідає Туркменістан (59,4%), хоча порівняно з попередніми роками обсяги постачання газу з цієї країни зменшились більше ніж на 13%. Друге місце цього разу займає Узбекистан (19,6%), третє – Казахстан (18,3%) а четверте – Росія з питомою вагою лише 2,7%.
У 2009 році Турменістан поступається лідерством у рейтингу країн-постачальників природного газу на корить Російської Федерації, питома вага якої цього разу досягла 58,4%. Другу позицію зайняв Узбекистан (16,4%), третє і четверте місця розділили між собою Казахстан (13,3%) і Туркменістан (11,9%). Загальні обсяги імпортованого природного газу 2009 року скоротилися майже на 28% у порівнянні з попереднім періодом і склали 37,954 млрд.куб.м.

2010 рік став періодом абсолютної монополії Російської Федерації щодо забезпечення України природним газом з-за кордону. Цього року було проімпортовано 36,593 млрд.куб.м. Протягом наступних п’яти років Росія не втрачала провідної позиції серед країн-партнерів для України. При цьому, якщо 2011 року Україна продовжила співпрацю зі старими конрагентами з Турменістану, Узбекистану та Казахстану, то вже в 2012 році відбулося повне розірвання газових зв’язків зі Сходом та розпочалися перші закупівлі із Західної Європи. Першим европейським контрагентом для України стала Німеччина, яка за підсумками 2012 року поставила в Україну майже 53 млн.куб.м. блакитного палива (реверсні поставки).
2011 став останнім роком, коли обсяги імпорту природного газу перевищували 40 млрд.куб.м., надалі спостерігається тенденція до загального скорочення імпорту.

У 2013 році 92,4% закордонного газу надійшло з Росії, проте Україна продовжує розширювати звнішньоекономічні зв’язки із західноєвропейськими країнами. Газ продовжує надходити з Німеччини (3,2%), купується газ також в Угорщині (2,2%), Австрії (1,9%) та Польщі (0,3%).
2014 року в Україну було проімпортовано вже менше 20 млрд.куб.м., а структура країн-постачальників імпортного газу виглядала наступним чином: Росія – 74,2%, Німеччина – 14,3%, Угорщина – 6,5%, Норвегія – 4,6%, Швейцарія – 0,34%, Словаччина – 0,03% та Люксембург – 0,03%.

У 2015 році відбуваються перші поставки газу від постачальників з Великої Британії (395,4 млн.куб.м. або 2,4%) та Франції (21,4 млн.куб.м. або 0,13%).

У 2016 році Україна вперше не купувала жодного кубічного метра російського газу, натомість увесь обсяг у майже 11 млрд.куб.м. надійшло від західноєвропейських партнерів. У рейтингу країн-партнерів з’явилися новачки, а саме: Чехія, Мальта та Італія. Найбільша частка припала на Швейцарію (29,5%), Німеччину (23,4%) та Францію (18,3%). Загальна кількість країн-постачальників газу цього року досягла 13-ти.

За підсумками 2017 року в Україну було імпортовано 13,942 млдр.куб.м. природного газу. Найбільшу питому вагу складає газ зі Швейцарії (40,5%). Другою за питомою вагою імпортованого газу є Німеччина (26,6%), третє місце займає Польща (10,7%) а четверте – Франція (7,3%).
Перший квартал 2018 року Україна завершила з обсягом 1,592 млрд.куб.м. імпортованого природного газу з восьми західноєвропейських країн. Лідерами серез країн-постачальників стали Швейцарія (40,3%), Німеччина (31,6%) та Польща (12,4%).

Підсумовуючи короткий огляд газового імпорту України, можна стверджувати, що відбувся кардинальний поворот на 180 градусів зі Сходу на Захід, що пов’язаний з політичними подіями в країні. Наразі Україна успішно дотримується політики сталої диверсифікації джерел імпорту газового ресурсу та продовжує рухатися в даному напрямку.

Помітною є тенденція до загальної мінімізації імпорту. Якщо до 2012 року зовнішні газові надходження сягали 30-40-50 тисяч млрд.куб.м., то наразі мова йде про імпорт не більше 15 тисяч млрд.куб.м. Це відбулося на фоні зниження рівня внутрішнього споживання газу в Україні (див.рис.2), що було спричинено кількома факторами:

1) збільшенням потужності внутрішньої газовидбувної галузі;

2) анексією Кримського півострову та окупацією східних та південно-східних регіонів;

3) переходом багатьох споживачів на альтернативні джерела енергії.

Інформація щодо імпорту та використання блакитного палива дає змогу розрахувати, яка частка внутрішнього споживання покривається зовнішнім ресурсом. Підсумкові дані представлені на рис.3. Починаючи з 2014 року українські споживачі живуть переважно за рахунок внутрішньої газовидобувної промисловості, а частка імпорту є меншою за 50%.

Другим можливим напрямком зовнішньої торгівлі є експорт. Український газовий експорт відбувався до 2010 року включно (див.рис.4). У період 2006-2010 рр. реалізація газу здійснювалася лише сусідній Польщі та у відносно невеликих обсягах. Дані поставки відбувалися в рамках міжурядових домовленностей між Україною в особі НАК «Нафтогаз України» та Польщею в особі державної компанії «PGNiG». Газ надходив з України до Польщі газопроводом Устилуг (Україна) – Хрубешув (Польща), який було побудовано протягом 2004-2005 рр. Згідно міжурядової угоди обсяги постачання мали постійно зростати, а до завершення 2020 року досягти 200 млн.куб.м. На практиці розміри реалізованого газу зростали зі швидкістю 5-15% щороку, однак з 2011 року українська сторона припинила постачання на рівні 6,23 млн.куб.м. за 2010 рік.

Слід відзначити, що чинний уряд України має досить оптимістичні погляди у майбутнє енергетичної ситуації в державі, які були зафіксовані в офіційному документі «Енергетична стратегія України на період до 2035 року» та оприлюднено у вересні 2017 року. Положення стратегії передбачають плани на збільшення рівня внутрішнього видобутку природного газу до рівня споживання, що дозволить не лише відмовитися від імпортних операцій, а й розпочати експорт. При цьому, як повідомлялося, перші експортні поставки природного газу будуть здійснені Україною вже після 2020 року, а до 2035 року обсяг українського експорту зможе досягти близько 5 млрд.куб.м.